Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Братишки, я расскажу вам историю, как я взял и закурил кодеин, а потом забрался на новогоднюю елку на площади. Это был настоящий хайп, я ловил кайф на всю катушку, аж мурашки по коже пробегали.
Всё началось с того, что я решил сегодня раскатать свою закладку кодеина. Знаете, это такая курительная смесь, которая дарит нереальный расслабон. Я собрался и пошёл к своему поставщику, парню, который всегда обеспечивает меня своими товаришами. Встретились мы на углу, перебросили пару фраз, и он уже протягивает мне закладку.
Я захожу в подъезд и поднимаюсь на свой этаж, так чтобы никто не подозревал, что у меня в кармане находится наркотическое вещество. Войдя в квартиру, сразу же хиппую на кодеин. Открываю пачку, беру заранее подготовленную банку с водой и начинаю гердошить смесь. Запрещенное действие, но какой яркий кайф!
Через пару минут я уже полностью употребил кодеин и начал гулять по городу. К тому моменту на площади уже стояла новогодняя елка, а вокруг неё кипела жизнь. Люди бегали взад и вперед, праздничные огоньки мигали, а громкая музыка заставляла сердце биться в такт.
Я решил, что ханка в кармане не будет пылиться, и решил залезть на новогоднюю елку. Сначала я подошёл к охране, которая охраняла эту красавицу, и попытался уговорить их пустить меня наверх. Но они начали агриться и говорить, что это опасно и нарушает правила.
Я не стал сдаваться. Думал, как проникнуть на эту елку, и тут в мою голову пришла идея. Я решил использовать лестницу, которую установили для украшения елки. Было страшно и адреналин просто зашкаливал, но я смело поднялся все ступеньки и оказался на самой верхушке елки!
Всё вокруг меня казалось маленькими игрушками, и я понял, что мой план удался. В этот момент я почувствовал поток адреналина, меня проняло от того, что я смог воплотить свою задумку. Я сидел на вершине гигантской елки и смотрел на все происходящее внизу. Наркотики расширили моё сознание, и я просто наслаждался магией этого момента.
| Наркоман: | Чуваки, посмотрите на меня! Я на вершине елки! Это просто аху*тельно! |
|---|---|
| Охранник: | Сойди оттуда, ты нарушаешь правила безопасности! |
| Наркоман: | Да ладно тебе, я хочу просто почувствовать весь этот кайф. |
Я сидел на елке, употреблял кодеин и наслаждался новогодними гуляньями. Меня нисколько не смущала охрана, которая не могла меня спустить отсюда. Я был в своей реальности, где каждый миг был наполнен красками и эмоциями.
Братишки, вы не представляете, какой я тогда чувствовал себя великим и непобедимым! Все проблемы были забыты, а голова была полна только хороших мыслей и эйфории.
Конечно, рано или поздно пришло время спускаться с елки. Охранники все-таки победили и вытащили меня с вершины гигантской красавицы. Впрочем, я не обиделся. Ведь те несколько минут, которые я провёл на верхушке елки, они стали для меня настоящим подарком на Новый год.
Но важно помнить, что мой рассказ - это всего лишь история на один раз. Я не призываю вас действовать так же, ведь употребление наркотиков наносит огромный вред здоровью. Это моя ошибка, за которую я заплатил и заплачу ещё не раз.
Будьте разумными и осторожными, друзья!